Основними завданнями Комітету, як органу центральної виконавчої влади по управлінню державним матеріальним резервом у 2003 році були:
- Безумовне виконання фінансового плану та забезпечення надходження коштів, необхідних для поповнення запасів державного резерву, плану освіження, затвердженого КМУ від 31.01.2003;
- Реалізація матеріальних цінностей, наявність яких перевищує встановлені рівні накопичення та які виведені із номенклатури;
- Погашення дебіторської заборгованості;
- Доведення наявності матеріальних цінностей державного резерву до рівня незнижуваного запасу та накопичення;
- Забезпечення надійного зберігання матеріальних ресурсів, раціонального використання бюджетних коштів;
- Реалізація заходів щодо модернізації, технічного переоснащення підприємств, поліпшення стану охорони праці, соціально-побутових умов працюючих, тощо.
Враховуючи важливість завдань, покладених на Держкомрезерв України, з перших днів своєї роботи, я, як Голова Комітету взяв курс на всебічну взаємодію з органами центральної виконавчої влади, в першу чергу з питань забезпечення своєчасного та повного освіження і відновлення запасів державного резерву.
У результаті конкретних дій в цьому напрямку в першу чергу з боку Уряду України, Держкомрезерву, інших міністерств та відомств можна зробити деякі висновки.
По-перше. У 2003 році зупинене зниження запасів державного матеріального резерву і, в порівнянні з 2003 роком, запаси збільшені на 21%.
По-друге. Під час зернової кризи, у другій половині минулого року, Держкомрезерв України під керівництвом Кабінету Міністрів України в цілому успішно виступив інтервентом на ринку зерна і продовольчих товарів та вплинув на стримання зростання ціни на хліб і хлібобулочні вироби в більшості регіонів країни.
По-третє. Вперше за останні роки Комітету вдалося зменшити дебіторську заборгованість на 300 млн. грн. (за рахунок дій Уряду по передачі хлібокомбінатів ДАК “Хліб України” до сфери управління Держкомрезерву).
По-четверте. Проведена повна документальна і матеріальна ревізія товарно-матеріальних цінностей системи державного резерву. (З метою запобігання самовільному використанню зерна державного резерву, починаючи з 2003 року до даного часу Держкомрезерв за власні кошти здійснює переміщення зерна з пунктів відповідального зберігання на підприємства, які входять до сфери його управління. З минулого року всі товарно-матеріальні цінності, які закладаються на зберігання, сконцентровуються виключно на підприємствах системи державного резерву, що в умовах створеної відомчої воєнізованої охорони виключає можливість крадіжок та інших зловживань. Нам вдалося сконцентрувати на підприємствах системи Держкомрезерву понад 75 відсотків продовольчого зерна та одночасно скоротити на 17% кількість пунктів відповідального зберігання.)
По-п’яте. В умовах обмеженого бюджетного фінансування, Комітету в минулому році вдалося сконцентрувати кошти, отримані від реалізації товарно-матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, в основному товарів з істотно простроченими термінами придатності, а також через втрату стратегічної цінності (морально застаріла номенклатура, невідповідність новим моделям і типам продукції), та від реалізації в порядку освіження товарно-матеріальних цінностей державного резерву, продовольчого зерна імпортного виробництва, які, в основному, пішли на закупівлю зерна.
Особливу увагу у своїй доповіді хочу приділити питанню підвищення ролі державного резерву в умовах не зовсім типових для нашої країни, яка, на мою думку, склалася штучно з ситуацією на ринку продовольчих товарів і, в першу, чергу з різким зростанням ціни на хліб і хлібобулочні вироби у 2003 році.
Розуміючи, що навіть незначне підвищення ціни на хліб, створює соціальну напругу в нашому суспільстві, Держкомрезерв за дорученням Кабінету Міністрів переробив зерно на борошно в обсязі 192 тис. тонн та за затвердженою рознарядкою відпустив операторам, визначеним обласними державними адміністраціями. Це в деякій мірі дозволило призупинити зростання ціни на хлібобулочні вироби.
Станом на 01.01.2004 року Держкомрезервом закуплено 407,0 тис. тонн зерна, у тому числі 100 тис. тонн зерна у вітчизняних товаровиробників.
У відповідності із графіком закупівлі, погодженим Кабінетом Міністрів України, Комітетом повинно бути закуплено і закладено до держрезерву не менше 1 млн. тонн до 1 травня 2004 року.
Однак, детально проаналізувавши ситуацію, яка склалася в минулому році на продовольчому ринку, ми вважаємо за необхідне суттєво скорегувати свою діяльності в цьому напрямку.
В першу чергу це стосується обсягів продовольчого зерна та товарів продовольчої групи, котрі повинні бути закладені до державного резерву:
- зерно продовольче – в кількості 1,2 млн. тонн
- цукор буряковий – 250 тис. тонн
- масло тваринне – 8 тис. тонн
- м’ясо – 10 тис. тонн
Для забезпечення закупівлі вказаних обсягів, з урахуванням наявних у державному резерві ресурсів, необхідно 1,2-1,5 млрд. грн., але, через відсутність бюджетного фінансування Держкомрезерв може сконцентрувати для цього лише 500 млн. грн., що вкрай недостатньо.
Тому, вважаю за необхідне щоб Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Держкомрезерву щодо внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” в частині фінансування державного резерву у обсязі 600 млн. грн. для формування запасів продовольства. Це дозволить забезпечити закладення до державного резерву продовольчого зерна в обсязі 1 млн. тонн.
Крім того, Законом України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" передбачено відрахування до доходів загального фонду державного бюджету надходжень від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в сумі 100 млн. грн.
Тобто, до повного виконання доходної частини загального фонду бюджету в сумі 100 млн. грн. Держкомрезерв України протягом першого півріччя 2004 року не матиме змоги використовувати для створення продовольчих запасів надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву. При цьому, з урахуванням сплати Держкомрезервом податку на додану вартість з продажу розброньованих матеріальних цінностей з обороту буде вилучено 120 млн. грн.
Це не дозволить у повному обсязі виконати завдання щодо формування державного замовлення на ринку продовольчих товарів.
Окреме занепокоєння викликає рівень накопичення нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів у державному резерві.
Аналіз наявності у державному резерві світлих нафтопродуктів свідчить про існування кризової ситуації, яка ставить під загрозу безпеку держави в разі виникнення надзвичайних ситуацій та в особливий період і вимагає вжиття термінових заходів для доведення їх фактичної наявності до нормативних рівнів.
Такий стан справ щодо рівнів накопичення матеріальних цінностей у державному резерві склався в зв’язку з неповерненням паливно-мастильних матеріалів, отриманих в попередні роки в порядку тимчасового позичання за рішеннями Уряду.
Так, на сьогоднішній день лише генеруючими компаніями неповернено отриманих з державного резерву природного газу, вугілля та мазуту на загальну суму понад 2 млрд. грн.
Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 28.12.2002 № 2045 “Про погашення заборгованості та впорядкування розрахунків підприємств електроенергетики з Державним комітетом України з державного матеріального резерву”, якою передбачена реструктуризація заборгованості за відпущені паливно-енергетичні ресурси впродовж 20 років.
На виконання зазначеної постанови Держкомрезервом України повністю припинена претензійно-позовна робота, підписані акти звірки наявності палива, договори про погашення заборгованості та відпуск палива, мирові угоди згідно з рішеннями суду.
Відповідно до даної Постанови та укладених на її виконання договорів та мирових угод на рахунок Держкомрезерву України щомісячно повинно поступати близько 8,0 млн. грн., тобто за рік і один місяць дії вказаної постанови має надійти майже 104,0 млн. грн. Фактично енергогенеруючими компаніями перераховано лише 1% від очікуваної суми.
Тому вважаємо за доцільне припинити дію даної Постанови, яка не вирішує повністю цю проблему, та зобов’язати енергогенеруючі компанії розрахуватися з державою, як того вимагають норми міжнародного права.
Стосовно дебіторської заборгованості.
Більша частина всієї дебіторської заборгованості, а саме 90%, виникла протягом 1994-1998 років на виконання рішень Кабінету Міністрів України щодо відпуску у порядку тимчасового позичання матеріальних цінностей державного резерву та, у зв'язку з самовільним використанням матеріальних цінностей державного резерву.
Станом на 1 січня 2004 року дебіторська заборгованість Держкомрезерву складала 3 млрд. 317 млн. грн., з якої близько 70% - дебіторська заборгованість з простроченим терміном позовної давності (понад 3 роки).
Які, на наш погляд, можливі шляхи вирішення питань зменшення дебіторської заборгованості.
На сьогоднішній день Держкомрезервом направлено до Державної виконавчої служби заяв про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішень господарських судів, винесених на користь Комітету - 126.
Неодноразові звернення до Міністерства Юстиції з цього питання ефективного результату не дали. Комітетом отримано лише близько 1 % від належної суми.
Вважаю, що забезпечивши безумовне виконання вимог чинного законодавства органами виконавчої служби, Комітет не звертався би за додатковим виділенням коштів на закупівлю продовольчого зерна та нафтопродуктів.
Органи виконавчої служби за рішеннями судів не на користь Держкомрезерву неухильно блокують рахунки Комітету (особисто що стосується справ про відшкодування підприємствам за збереження товарно–матеріальних цінностей.)
Було б доцільним провести перевірку в органах виконавчої служби, стану виконання рішень господарських судів, винесених на користь Комітету та взяти це питання з боку Мінюсту на особистий контроль.
Крім того, Комітет неодноразово звертався до Вищої кваліфікаційної комісії судів та Вищої ради юстиції щодо розгляду випадків порушення суддями господарських та місцевих судів законодавства України щодо захисту державних інтересів та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. На даний час готується нове звернення до вказаних органів з наведенням конкретних прикладів порушення законодавства суддями.
Одним із шляхів зменшення дебіторської заборгованості є і підвищення відповідальності окремих міністерств та відомств і, в першу чергу, Мінпаливенерго, Мінпромполітикі, Міністерство аграрної політики, Міноборони – підпорядковані котрим підприємства є найбільшими боржниками держави.
Важливим було б розглянути питання включення до умов роздержавлення належного Фонду державного майна України пакету акцій ЗАТ “Укртатнафта” та погашення за рахунок цієї заборгованості перед державним матеріальним резервом 115,5 тис. тонн світлих нафтопродуктів.
Крім того, доцільним було б підтримати ініціативу Держкомрезерву України стосовно проекту постанови Кабінету Міністрів України, щодо виділення 20% винагороди юридичним фірмам з активів, що реально повертаються до державного резерву.
