ПОИСК:

Выступления и интервью


Держрезерв виконує своє призначення

Костянтин ЖУРА: Сьогодні саме той - Микола Песоцький - Голова Держкомрезерву України.
Описание
М.Ф. Песоцький

Незабаром мають розпочатися тендери із закупівлі зерна нового врожаю. Яким чином держрезерв буде закуповувати зерно - через біржі, через тендери, через якісь інші механізми?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Через тендери, які проводить тендерний комітет держрезерву, і через біржу.

Ми залучаємо до тендерів усі підприємства держрезерву, що дозволяє їм здійснювати закладку зерна, зібраного у своєму регіоні. Це робиться з метою безпосередньої взаємодії товаровиробника і покупця, в даному випадку підприємств держрезерву, для того щоб товаровиробник міг одержати відповідні кошти і компенсувати свої витрати.

Костянтин ЖУРА: Що ви очікуєте від перших тендерів? Як вони будуть проходити? Яка буде цінова динаміка?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Я очікую, що пропозиція саме вітчизняного виробника буде активніша, ніж торік - це буде більша кількість господарств. І я очікую, що ціни не будуть прирівнюватися до минулорічних, однак, гадаю, що вони будуть вищими, ніж у 2002 році, тобто прийнятними для товаровиробників, і тиснути на їх зниження ніхто не буде - село повинно одержати те, що воно затратить.

Костянтин ЖУРА: Вже відбулися перші торги, перші закупівлі зерна за заставними цінами. Це, здається, зробила ДАК "Хліб України". Що ці перші котирування показали? Якщо не помиляюся, "Хліб України" закуповував продовольчу пшеницю по 780 грн. за тонну.

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Без ПДВ заставна ціна - 650 грн. "Хліб України" буде закуповувати за заставними цінами - це зерно під заставу. А потім господар зерна, якщо побажає, може продати його вже за комерційною ціною чи то ДАК "Хліб України", чи іншому покупцю. Що ж до держрезерву, то він працює тільки на закупівлю. Ми закладаємо винятково продовольче зерно, причому закуповуємо рис, кукурудзу, пшеницю, жито, весь спектр зернових культур. Така специфіка нашої системи. Ми призначені для того, щоб забезпечити потреби населення в особливих умовах чи в період ажіотажного попиту.

Костянтин ЖУРА: Та інформація, яка пролунала на засіданні КМУ, про хід збирання зернових в Україні - про які тенденції вона свідчить? Врожай зерна очікується в середньому десь 35 млн. тонн, що на 73% перевищує показник 2003 року. Чи не означає це тенденцію до зниження закупівельних цін?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Звичайно, ціни будуть знижуватися. Якщо торік ціна пшениці 3-го класу сягала 1 300 грн. за тонну, то в цьому році вона буде значно нижчою.

Костянтин ЖУРА: Ви намагатиметеся балансувати між мінімальними цінами чи будете працювати за ринковим принципом?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Ціна остаточно визначиться на тендерах, на біржі, а орієнтовні ціни складаються вже сьогодні. Можна назвати такі приблизні дані: 800 грн. за тонну пшениці 3-го класу, 700 грн. - 4-го класу, жито - 600 грн. за тонну, і пшениця 5-го класу - 500 грн. за тонну. Ціни на ринку вже формуються, і ці ціни більш прийнятні, аніж у 2002 році. Сьогодні спостерігається тенденція до зниження ціни на зерно, на борошно, що призведе до відповідного зниження цін і на хлібобулочні вироби.

Костянтин ЖУРА: В які терміни?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Відразу ж після збирання нового врожаю. Цю тенденцію не можна нічим зупинити, тому що в країні створені великі запаси зерна. Сьогодні держрезерв знаходиться у дещо скрутній ситуації по реалізації борошна. Ми намітили значне освіження запасів борошна. Зверніть увагу, якщо зазвичай у період із квітня, навіть з березня до нового врожаю ціни на борошно, як правило, підвищуються, то сьогодні спостерігаємо зворотну тенденцію - ціни на борошно знижуються.

Зниження ціни на борошно відбувається тому, що нинішньому уряду вперше в історії незалежної України вдалося регулювати ціни на ринку продовольства.

Костянтин ЖУРА: Через держрезерв?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Так, через державний резерв. У якійсь мірі тут виступає і ДАК "Хліб України". Створення великих запасів у держрезерві дозволяє державі регулювати продовольчий ринок.

Костянтин ЖУРА: Який запас є на сьогодні?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Більш ніж двомісячний. Якщо ми усі джерела відключимо, ніхто не буде брати участь у виробництві, а тільки держрезерв - то вистачить на два місяці. До осені ми будемо мати 4-місячний запас, а на початок наступного року 5-місячний запас зерна пшениці. Сьогодні спостерігається зниження ціни і на цукор. У той час, коли ціна на цукор підвищується, ми маємо можливість її стримувати. І наразі ціни на цукор стабільні. Якщо торік спостерігались ціни 4-4,15 грн. за кілограм, то цього року роздрібна ціна 2,80, оптова - 2,42-2,45 грн., і тенденція йде до подальшого зниження.

Костянтин ЖУРА: Завдяки чому держрезерву вдалося наростити свої запаси? Ці ресурси відповідно дозволили вам робити інтервенції в різних сегментах продовольчого ринку.

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Фінансовий план минулого року ми виконали на 239%. Це перший крок. Другий крок - це те, що минулого року нам було виділено із бюджету 400 млн. грн. на закупівлю продовольства. Запаси, що закладалися торік, цього року освіжуються, і в такий спосіб держрезерв нарощує свої фінансові можливості. Держрезерв сьогодні - це великий оптовий і покупець, і продавець на продовольчому ринку.

Костянтин ЖУРА: Якщо коротко, то як формулювати вашу ідеологію роботи на посаді Голови Держкомрезерву?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Якщо коротко, то функція держрезерву - бути накопичувачем товарно-матеріальних цінностей на особливий період.

Костянтин ЖУРА: Сьогодні ця функція виконується?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Так. Але торік, у 2003 році, додалася й інша функція - соціальна. До наших завдань долучилося ще й регулювання ринку - щоб амплітуда цін була рівніша, щоб коливання їх на ринку продовольства не було. Якщо протягом минулого року ми прагнули до створення великих запасів продовольства, то цю роботу ми продовжуємо і тепер. Крім того, маємо й нове завдання, яке ми намітили вирішити до січня 2005 року - це нагромадити великі запаси світлих нафтопродуктів, паливно-мастильних матеріалів для того, щоб регулювати ціни на ринку нафтопродуктів, проводити освіження в період найбільшого попиту, коли ведуться весняно- і осінньо-польові роботи. Саме в цей період слід навчитися керувати цінами.

Костянтин ЖУРА: Вашому відомству було поставлено завдання до 1 серпня сформувати резервний фонд нафтопродуктів. Як ви справляєтеся з цим завданням?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Формування запасів нафтопродуктів цього року ведеться, і в нас спостерігається суттєве зростання паливних ресурсів.

Ця робота і надалі буде виконуватися. Хочу підкреслити, що на початок наступного року ми будемо мати достатньо можливостей, аби запобігати будь-яким коливанням цін на ринку нафтопродуктів. Що ж стосується сирої нафти, то нею, швидше за все, буде займатися НАК "Нафтогаз".

Костянтин ЖУРА: Ви прогнозуєте якісь наслідки через дворазове підвищення експортного мита на російську нафту на початку жнив?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Сьогодні на ринку нафтопродуктів не бачимо ажіотажу, а також тенденції до підвищення ціни. Тому я думаю, що визначені механізми працюють. Напевно, діє той механізм, що дозволяє, аби ціна була стабільною, а це, насамперед, кількісні параметри, запаси сирої нафти в країні, нарощування запасів нафтопродуктів у держрезерві.

Костянтин ЖУРА: Тобто ви можете сказати, який запас нафтопродуктів на сьогодні є у держрезерві? Ви говорите, що тільки на початку наступного року будете спроможні запобігати тим проблемам, які ми мали весною на цьому ринку.

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Щомісяця ми проводимо два тендери по закупівлі палива, і при потребі вже сьогодні маємо можливість за рішенням уряду виділити на ринок нафтопродукти і вплинути на ціну.

Костянтин ЖУРА: Тобто сьогодні держрезерв спроможний зробити інтервенцію для недопущення росту цін?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Звичайно. Я сказав, що в січні ми вже будемо керувати цінами. Запаси наші ростуть, і ці показники, напевно, впливають на ціни. У нас виникають деякі труднощі з освіженням продовольчих товарів. Коли ми виходимо на ринок, то обов'язково ціни знижуються, і держрезерву сьогодні складно продати вершкове масло, так як зараз ціна вдвічі менша, ніж торік. Виникають складнощі з реалізацією цукру. Є така проблема і в реалізації борошна.

Костянтин ЖУРА: Що це? Чому важко реалізувати запаси? Якщо є дешева пропозиція, на мою думку, попит виникає сам по собі.

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: Так, але коли ми починали торгувати, комерційна ціна на борошно була 2 тис. грн. за тонну, держрезерв продавав по ціні 1814 грн. за тонну, а сьогодні держрезерв уже знизив ціну на вищий сорт до 1 430 грн. за тонну. От прогрес у зниженні ціни. Але ж до безкраю теж не може бути зниження, у нас же є витрати, які необхідно компенсувати.

Костянтин ЖУРА: Така політика держкомрезерву викликає спротив комерційних структур?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: У комерційних так. Населення ж стабільні ціни схвалює.

ТЕЛЕГЛЯДАЧ: Чому держава не виступає трейдером?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: По суті справи, ми виступаємо трейдером. Ми забезпечували торік Україну зерном, ми багато закупили зерна в Росії, у нас напрацьовані прямі контакти з Росією, з іноземними фірмами, у яких ми купували зерно. Але по своїй суті нашій галузі більше личить виступати не трейдерами на зовнішньому ринку, а бути гравцями на внутрішньому ринку держави.

ТЕЛЕГЛЯДАЧ: Чому пшениця коштувала більше, ніж 1200 грн. за тонну, зараз вона коштує менше 600 грн. за тонну, а хліб як коштував, так і коштує?

Микола ПЕСОЦЬКИЙ: У цьому є проблема. І наші хлібозаводи під тиском такого зовнішнього фактора, як зниження ціни на борошно, напевно, незабаром будуть знижувати ціни на випічку. Слід поцікавитися в регіонах: чому не відбувається таке зниження. Чому борошно купується за ціною, вищою ніж 1430 грн. за тонну? Будь ласка, купуйте його значно дешевше в держрезерві, і наша ціна забезпечить суттєве зниження вартості хлібобулочних виробів. Але тенденція все одно вже починає простежуватися, і це тенденція в бік зниження ціни на хліб. А отже - вона на користь населенню.

Матеріали підготовлені до друку

прес-службою Держкомрезерву


Ресурси Держави, № 7 (8), 2004 р., С. 11-12.





13.08.2018
Кем быть?
24.08.2017
КЕМ БЫТЬ?
 
Copyright © 2004-2005
Н.Ф. Песоцкий
Разработка © Reklama.LG.UA
Система © Sanitarium
Главная   ¤   Общественная деятельность
Выступления и интервью   ¤   Статьи   ¤   Книги
Открытый разговор   ¤   Ссылки
META - Украина. Украинская поисковая система