ПОИСК:

Выступления и интервью


Держкомрезерв: і регулятор і стабілізатор

Описание
М.Ф. Песоцький

"Профіль": - Що є пріоритетом у діяльності держрезерву - зберігання, заробляння грошей, регулювання рівня цін?

Микола Песоцький: - За своєю суттю держрезерв покликаний не регулювати ціни, а забезпечувати економічну безпеку держави. Безумовно, на відповідні сегменти ринку ми здійснюємо вплив просто в силу виконування тих завдань, що стоять перед нами...

Скажімо, ми не закладаємо на зберігання цукерки, оскільки вони мають термін придатності до 3 місяців. Цукор може лежати хоч 10 років. Саме тому ми зберігаємо не борошно, а зерно. Справа у тому, що кожний товар має свій термін зберігання, з цієї причини ми розробляємо плани освіження запасів. Ці програми ми відпрацьовуємо під час найвищого попиту на ті чи інші продукти. А закупівлю здійснюємо, коли складаються мінімальні цінові рівні. Отже, таким чином, звичайно, впливаємо на формування цін; їх коливання зменшується. Наприклад, завдяки закупівельній політиці держрезерву під час природного підвищення попиту на борошно ціни знижувалися.

"Профіль": - Можна констатувати, що Держкомрезерв реально впливає на цінову ситуацію?

Микола Песоцький: - Так, впливає. Освіження запасів борошна завжди проводиться в період з березня і до нового врожаю. Було б нерозумно реалізовувати запаси, які потребують освіження, після жатви. А оскільки процес реалізації відбувається поступово і планомірно, ми таким чином сприяємо стабільності цін. Зазвичай перед Пасхою спостерігається тенденція до підвищення вартості борошна, однак в цьому році його вдалося запобігти.

"Профіль": - Скільки зерна може запропонувати Держкомрезерв до реалізації?

Микола Песоцький: - Ми і можемо пропонувати, і пропонуємо чимало. Ми готові до освіження кількох сотень тисяч тонн. Обсяг реалізації борошна із запасів держрезерву з березня по травень дорівнює 85 тис. тонн. Для наших підприємств продаж у таких масштабах - це справа не дуже вигідна, оскільки втрачається можливий прибуток від підвищення цін. Але ж в цілому для суспільства і держави утримання стабільних цін - це позитив, який означає, що в Україні сьогодні вдосталь і зерна, і борошна.

"Профіль": - Тож нам не треба готуватися до повторення ситуації на ринку зерна, яка склалася в минулому році?

Микола Песоцький: - Ні, тому що протягом останнього року роботи Держкомрезерв серйозно підготувався до можливих "нештатних ситуацій". За дорученням Кабінету Міністрів ми фундаментальне попрацювали над створенням матеріальних запасів. Як керівник Держкомрезерву я сьогодні почуваю себе набагато впевненіше, аніж весною і влітку минулого року. З нового врожаю ми плануємо закупити понад мільйон тонн зерна. І таким чином матимемо суттєвий запас.

"Профіль": - Якщо можна, повернемося до зерна і проблеми врожаю 2004 року. Ви закладатимете на зберігання зерно пшениці виключно твердих сортів?

Микола Песоцький: - Не тільки. Тверді сорти - це, в основному, пшениця зі сходу України чи Казахстану, ми в своєму борошномельному виробництві використовуємо приблизно 70% м'якої пшениці і 30% твердої, змішуючи їх при помолі, щоб таким чином підвищити рівень клітковини і якість хліба. Десь таке саме співвідношення і у пшеничного зерна, яке закладається на зберігання.

"Профіль": - А що саме перебуває у закромах держрезерву? Чи збираєтесь вт закладати на зберігання щось нове?

Микола Песоцький: - Ми зберігаємо біля ста найменувань різних продуктів харчування, причому все вітчизняного виробництва. Гадаю, що в цьому році держрезерв не буде купувати зерно за кордоном, як і інше продовольство. Справа тут навіть не лише в патріотизмі, а й - в першу чергу - в якості продуктів і термінах зберігання. Для нас дуже важливо, аби продукти були придатні для довгого зберігання.

Стандарти радянських часів ставили високі вимоги до продуктів харчування. Ми таких норм дотримуємося і навіть робимо їх більш жорсткими. Перед закладанням на зберігання підприємства обов'язково перевіряють якість продукції. В цьому році запровадили обов'язкові перевірки продуктів харчування нашими фахівцями ще під час виготовлення. Найближчим часом плануємо закладати на зберігання і питну воду, зараз це питання розглядає Кабінет Міністрів.

В держрезерві з'явилися нові потужні електростанції, теж вітчизняного виробництва. Якщо раніше ми мали пересувні електростанції, кожна з яких могла освітлювати один будинок, то тепер є вже і такі, яким під силу забезпечити електроенергією десятитисячне місто.

"Профіль": - Чи впливає політика закупівель Держкомрезерву на рівень ринкових цін?

Микола Песоцький: - Впливає. Але я оцінюю цей вплив як незначний. В минулому році ми впливали, з відомих причин, на ринок зерна. В цьому році у нас відбувається освіження запасів масла, що також відповідним чином позначиться на цінах.

"Профіль": - Що ще може змінитися найближчим часом у закупівельній політиці Держкомрезерву?

Микола Песоцький: - Все "нове і незвичайне" знаходиться зараз на розгляді у Кабінеті Міністрів. Коли таку постанову буде прийнято, я її вам із задоволенням прокоментую.

"Профіль": - Подейкують, ніби Держкомрезерв не в повному обсязі виконує плани поповнення і оновлення запасів. Це дійсно так?

Микола Песоцький: - Я не пригадую таких розмов. Можливо, що деякі чиновники хотіли "підставити" і щось "нашепотіли". Що ж до дійсного стану речей, то сьогодні ми маємо майже трьохмісячний запас продуктів харчування - це досить солідний ресурс. Ми присутні на ринках зерна, борошна і, якщо сьогодні, скажімо, купують кілограм борошна за 2 грн, то у нас це коштує 1,7 грн. І плани реалізації продукції, і закупівель нових товарно-матеріальних цінностей ми виконуємо. Адже одне із завдань системи держрезерву - підтримувати нашу економіку "на плаву". І ми в міру сил і можливостей намагаємося впливати на систему реалізації продовольства. Якщо сьогодні до Держкомрезерву звертаються з проханням про закупівлю зерна, борошна - ми не відмовляємо практично нікому. Коли запитують, чи можна придбати 200 тонн, ми відповідаємо: будь-ласка! 2000 тонн? Будь-ласка! Хочете купити 100 тис. тонн? Нема проблем! Єдина умова: щоб це борошно не потрапляло за кордон. В своїй діяльності ми повністю виключаємо продаж борошна на експорт. І робимо це навмисно, аби виключити неприємності на кшталт минулорічних. Тому борошно реалізується напряму хлібозаводам чи вроздріб торговельним організаціям.

"Профіль": - Ви відстежуєте рух продукції?

Микола Песоцький: - Ні, але наше правило - продавати тільки хлібозаводам чи роздрібній торгівлі - дає змогу мати впевненість у тому, що зерно не піде за рубіж. Втім, сьогодні вже і проблеми країн-сусідів не існує. Неврожай налякав усіх - запасалися настільки, ніби це в останній час і назавжди. В Україні приватні трейдери навіть перестаралися із запасами, їм вже невигідно вивозити - це додаткові витрати, подорожчання продукції - то ж вони змушені реалізувати тут.

"Профіль": - А тут був тиск?

Микола Песоцький: - В країні існує приватна економіка, яка зацікавлена у тому, щоб отримувати щось безкоштовно - сутність такої економіки однакова в будь-якій країні. Звичайно ж тиск існує, звичайно - звертаються, звичайно - приносять проекти рішень, де передбачається видача в борг тих чи інших товарно-матеріальних цінностей. Сформувалася стійка звичка, адже 14 років Держкомрезерв був "дійною коровою". І знижувалися обсяги запасів, резервів держави. А коли виникає така ситуація, як із зерном, - якщо б не існувало держрезерву, - що б тоді сталося? Я, наприклад, чудово уявляю собі наслідки - потужний соціальний вибух.

У минулому році саме завдяки запасам держрезерву, який і створений був для протидії таким кризовим явищам, ситуація нормалізувалася. Варто враховувати, що Україна працює на експорт зерна, а не на його імпорт. І зерно швидко не перевозять. Потрібно, щоб прийшли трейдери на ринок, уклали договори на продаж, домовилися з портами і т. ін. Відрізок часу для ланцюжка - від договору до складу - 4 місяці, протягом яких треба було якось забезпечувати зерном країну. Ось в цей період і зіграв свою роль Держкомрезерв.

У поточному році ми маємо навіть деякий надлишок зерна і всім пропонуємо його придбати. Природно, що наповнення ринку призводить до певного зниження ціни. Можливо, це не дуже добре для держави, але однозначно добре для суспільства.

Навчені гірким досвідом 2003 року, ми почали виробляти на підприємствах нашої галузі кукурудзяне борошно, випуск практично всіх круп, в тому числі і рису. Зараз наші комбінати завантажені на 100% і працюють 24 години на добу. Матиме запаси держрезерв - держава і суспільство будуть застраховані від продовольчих криз. Впевнений, що з наповненням закромів проблем не виникне.

Найсерйозніші випробування прийшлися на 2003 рік, коли майже відразу після мого призначення Головою Держкомрезерву виникла ситуація із зерном і борошном, про яку вже йшлося. На нас були спрямовані погляди і суспільства, і уряду, тож довелося оперативно реагувати на завдання, які були поставлені Кабінетом Міністрів. І в такій ситуації ставало важко навіть фізично, тому що працювали багато і напружено, чимало було відряджень, контрольно-ревізійної роботи, спрямованої на те, щоб хлібні поставки здійснювалися без перешкод. Це був дуже складний період. Вісім місяців діяли в авральному режимі, над нами тяжів вантаж дуже серйозних проблем, вирішувати які доводилося дуже невеликій кількості співробітників - адже штат у нас не з найбільших.

"Профіль": - А скільки саме, якщо це не військова таємниця?

Микола Песоцький: - Ні, не військова і навіть не службова. Таємницю становлять обсяги загальних запасів товарно-матеріальних цінностей. А співробітників системи держрезерву трохи більше за вісім тисяч - це на всю державу, включаючи працівників підприємств, воєнізованої охорони тощо. У нас немає своїх філіалів в областях, тільки наші представники без відповідних штатів. А реалізація продукції становить мільярди гривень.

"Профіль": - Які основні завдання стоять перед Держкомрезервом і яким, на ваш погляд, має стати це відомство в майбутньому?

Микола Песоцький: - У Держкомрезерву України є чотири головні мети. Перша "мілітаристська" - готуватися до оборони. Друга - бути напоготові на випадок можливих техногенних катастроф, щоб швидко та ефективно ліквідувати їхні наслідки. Третя мета - унеможливлення соціальних потрясінь і четверта - це сприяння надійному медичному обслуговуванню в разі виникнення епідемій. Подібні ж завдання ставляться перед держрезервами будь-якої країни - і Росії, і США.

До речі, ми непогано спрацювали під час нещодавньої катастрофи біля Мелітополя і всі необхідні матеріали надали у лічені години. Тим, хто займався ліквідацією аварії, були конче необхідні ліхтарі, медикаменти, засоби захисту - держрезерв оперативно все це надіслав на загальну суму біля 1,5 млн. грн. Після дзвінка Віце-прем'єр-міністра України Андрія Петровича Клюєва, буквально через хвилин сорок наш апарат вже почав діяти, а це було десь біля першої години ночі. Ми - дуже мобільна організація.

Найголовніше - це мати фінансові ресурси. І за цей рахунок збільшувати запаси держрезерву. За підсумками 2003 року (у порівнянні з роком попереднім) ми маємо зростання обсягів товарно-матеріальних цінностей на 21%. Варто підкреслити, що до цього часу відбувалося лише скорочення державних резервів. Вперше за часи існування незалежної України ми ці ресурси збільшили. А збільшення таких ресурсів - це зростання можливостей економіки, суспільства для виживання в екстремальних ситуаціях.

"Профіль": - В одному зі своїх минулорічних інтерв'ю, ще восени, ви повідомили, що ведеться робота над новою концепцією системи держрезерву. Наскільки ви просунулися у цьому напрямку? Які новації було внесено до закону про держрезерв?

Микола Песоцький: - Цілу низку новацій, і всі вони спрямовані на оптимізацію нашої діяльності. Зокрема, сьогодні до держрезерву можна повертати борги не тільки у вигляді товарно-матеріальних цінностей, але й грошима. Раніше так велося, що які матеріали взяв, такі треба і повертати. Але, скажімо, навіщо нам протигази застарілих конструкцій? Чи не логічніше взяти гроші і придбати на них сучасні засоби захисту? Крім того, деякі боржники і хотіли б повернути позичене, але взяті цінності вони вже давно використали, а придбати такі самі для повернення просто неможливо - їх вже не виробляє промисловість.

Хочу ще раз підкреслити: відтепер Держкомрезерв не має права самостійно передавати у тимчасове запозичення матеріальні цінності. Хоча за законом, що діяв раніше, така можливість йому надавалася - терміном до 6 місяців. Зараз тільки Кабінет Міністрів може приймати подібні рішення. Це ставить перешкоду на шляху можливого розбазарювання державного надбання чи зловживань - поза залежністю від того, хто керуватиме Держкомрезервом. Ми свідомо пішли на таке самообмеження.

Нова редакція закону відміняє необхідність надання фінансових гарантій центральних органів виконавчої влади і місцевого самоуправління. Ми всі - влада і видавати гарантії самі собі не повинні.

"Профіль": - За радянських часів широко використовувалась система так званого відповідального зберігання. Сторонні підприємства зобов'язували надавати складські приміщення та інше. Чи збереглася ця система?

Микола Песоцький: - Вона лишилася і у великих масштабах. Але останнім часом ми впроваджуємо дещо іншу політику. Аби знебезпечити ресурси держрезерву від сторонніх зазіхань, ми вважаємо за краще зберігати на складах своїх власних підприємств. Ми маємо не дуже чисельну, але добре підготовлену воєнізовану охорону. Такий підхід зменшує вірогідність виникнення судових позовів, позбавляє спокуси використовувати ресурси держрезерву без відповідної санкції.

А ще ми закрили нашу систему від надмірно допитливих спостерігачів. Всі контролери, що приходять перевіряти підприємства системи держрезерву, повинні мати форму допуску до роботи з секретними документами. Саме з таких міркувань в нас нема свого сайту в Інтернеті. Всі матеріали, з якими ми вважаємо за доцільне знайомити широку громадськість, публікуються в нашому відомчому журналі. На мою думку, відкриті інформаційні ресурси повинні мати не всі відомства, особливо це стосується тих, хто безпосередньо пов'язаний з безпекою держави. До того ж і цікавого у нас не так вже й багато. Зберігаємо, та і все!

Ресурси Держави, № 6 (7), 2004 р., С. 2-4.





13.08.2018
Кем быть?
24.08.2017
КЕМ БЫТЬ?
 
Copyright © 2004-2005
Н.Ф. Песоцкий
Разработка © Reklama.LG.UA
Система © Sanitarium
Главная   ¤   Общественная деятельность
Выступления и интервью   ¤   Статьи   ¤   Книги
Открытый разговор   ¤   Ссылки
META - Украина. Украинская поисковая система