ПОИСК:

Выступления и интервью


Держава і агросфера. Відповіді Голови Держкомрезерву України М.Ф. Песоцького на запитання кореспондента щотижневика „Бізнес”

М.Ф. Песоцький
М.Ф. Песоцький
Держава і агросфера. Відповіді Голови Держкомрезерву України М.Ф. Песоцького на запитання кореспондента щотижневика "Бізнес":

- Чи повинні, на Ваш погляд, до функцій держави і її виконавчих органів входити питання регулювання експорту та імпорту зерна і іншої сільськогосподарської продукції, а також питання дотування виробництва цієї продукції?

- Очевидно, що Україна - держава, в якій сільське господарство займає одне з головних місць в загальному обсязі виробництва. Враховуючи міжнародний досвід, в умовах ринкових відносин надмірне адміністративне регулювання перешкоджає нормальному, повноцінному розвитку тієї чи іншої галузі. Однак, в більшості країн з розвинутим аграрним сектором економіки держава впливає на виробництво, експорт і імпорт сільськогосподарської продукції, в тому числі і зерна. Це робиться за рахунок економічної зацікавленості сільгоспвиробника.

Тільки так можна регулювати питання виробництва і перевиробництва, дотаційної політики власним товаровиробникам.

- Яка сьогодні роль уряду в процесі регулювання ринку зерна? Що було невдалого в сезоні 2002/2003 років (при досить доброму врожаї зерна ми спостерігали повний провал урядової програми регулювання зовнішнього ринку зерна в Україні)?

- Роль уряду велика, але вона полягає не в тому, щоб вказувати - де і кому сіяти, а в тому, щоб створити необхідні умови для сільгоспвиробника. А це, в першу чергу, формування законодавчої бази, розробка системного, пільгового кредитування і розумна податкова політика. Іншими словами, це створення довгострокової цільової програми розвитку села.

Зупиняючись на ситуації на ринку зерна в 2002-2003 роках, слід відмітити деякі прорахунки попереднього уряду. Коли в урожайний 2002 рік не було підтримано українського товаровиробника оптимальними закупочними цінами, не закладено до державного резерву достатньої кількості продовольчого зерна. І в той же час здійснювався експорт збіжжя на світовий ринок за досить низькими цінами. Внаслідок чого в 2003 неврожайному році ми змушені були імпортувати достатньо великі об'єми пшениці.

Ще й до всього, не була налагоджена система обліку валового збору врожаю і його подальшого використання.

- Які ініціативи держави Ви б вважали доцільними (введення/відміна експортного ПДВ, введення/відміна імпортного мита, сезонне квотування експорту і імпорту, введення квот на виробництво визначеного виду зерна, посилення контролю валового збору врожаю і його використання, дотації сільгоспвиробникам)?

- На це запитання не може бути однозначної відповіді. Вважаю, що регулятивна роль уряду якраз і полягає в тому, щоб приймати певні рішення в тих чи інших умовах. А якщо говорити конкретно, то в першу чергу, враховуючи той факт, що нині іде лише формування аграрного сектора, необхідно ввести дотації вітчизняним товаровиробникам, а також посилити контроль за валовим збором врожаю і його використанням. Останнє необхідно, ще раз підкреслю, для того, щоб не допустити кризової ситуації на внутрішньому зерновому ринку, на зразок минулорічної.

- Ваше ставлення до мораторію на продаж орних земель? Чи можна взагалі говорити про перспективи зернового ринку (як внутрішнього так і зовнішнього) до вирішення "земельного питання"? Чи можливий приток інвестицій в аграрний сектор до того, як в країні з'являться великі землевласники?

- Проблема не в законопроектах - хороші вони чи погані. Слід враховувати складнощі переходу від колгоспної системи до ринку вільного продажу орних земель. Проблема в тому, що ще не створені умови для формування фермерства. Тому скільки б коштів не вклала держава в аграрний сектор, їх поки що немає кому освоїти.

- Що потрібно зробити, щоб Україна перестала бути "летучим голландцем" на світовому ринку зерна?

- Не можна забувати, що світовий ринок зерна вже давно розподілений. Нас там ніхто з розпростертими обіймами не чекає. Для того, щоб зайняти на ньому відповідне місце, потрібен високорозвинений, добре організований аграрний сектор. Хоча і зараз, гадаю, ми можемо бути досить конкурентоспроможними на світовому ринку. Адже не секрет, що більшість сільгосппродукції, що виробляється в Україні, в тому числі і продовольчої пшениці, екологічно чиста. Ми не повинні забувати той факт, що на території України знаходиться світовий еталон чорнозему (Кіровоградська область).

І друге. З метою запобігання кризових ситуацій на внутрішньому ринку, державний резерв, як страховий продовольчий фонд країни, повинен фінансуватися не за залишковим принципом. Вважаю, що кожного року в бюджеті повинно передбачатися виділення не менше 200 млн. грн. із загального фонду бюджету як для Держкомрезерву, так і для ДАК "Хліб України". Саме це державне підприємство повинно займатися інтервенцією на внутрішньому зерновому ринку держави. Функції ж Держкомрезерву зовсім інші. Ми повинні зберігати стратегічний запас на випадок надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф чи соціальних потрясінь.





13.08.2018
Кем быть?
24.08.2017
КЕМ БЫТЬ?
 
Copyright © 2004-2005
Н.Ф. Песоцкий
Разработка © Reklama.LG.UA
Система © Sanitarium
Главная   ¤   Общественная деятельность
Выступления и интервью   ¤   Статьи   ¤   Книги
Открытый разговор   ¤   Ссылки
META - Украина. Украинская поисковая система