ПОИСК:

Выступления и интервью


Примара кризи розвіюється. Інтер’вю журналу «Ресурси Держави», № 1 (2) 2004 р.

Швидко увійшли в повсякденність і вже сприймаються як непорушне правило діалоги між громадянами, представниками ЗМІ і керівниками Міністерств, державних комітетів по програмі «Гаряча лінія». Слід зауважити, що лінія ця, дійсно, гаряча: протягом кількох годин доводиться знаходитися під безперервним «обстрілом» запитаннями з боку громадян, що телефонують з різних регіонів, і присутніх при цьому журналістів.

Участь в такому діалозі брав Голова Державного комітету України з державного матеріального резерву Микола Песоцький. Знайомимо наших читачів з фрагментами цього жвавого, взаємозацікавленого діалогу.

Запитання: «Я как участник боевых действий хорошо помню: если где-то на фронте становилось туго, у всех - от солдата до генерала на уме было одно... Ждали как спасения резерва главного командования. Сегодня хлеб - самый главный участок, и на нем худо... Так вот я и хочу спросить: где же наши резервы?»

М.Ф. Песоцький: «Шановний ветеран напевно погодиться з тим, що для введення резерву в дію потрібні, як мінімум, дві речі. По-перше, резерв треба утворити. По-друге, отримати команду на його введення в бій. Таку команду Держкомрезерв отримав 16 вересня минулого року. Строк, погодьтеся, не дуже великий. Але щодо цього, в липні-серпні ми не сиділи, склавши руки. Провели п'ять тендерів, отримали добрі пропозиції для закладання зернових до Держрезерву в обсязі понад 300 тис. тонн.

Надалі продовжилася робота по залученню імпортного зерна. Це було дуже не просто, адже рік видався неврожайним не тільки в Україні, але і в Європі, і в Росії. Однак ми знайшли спільну мову з нашими колегами за кордоном. Зокрема є угода на постачання російського зерна, надходить хліб з Казахстану. Нещодавно до спеціально обладнаного причалу Одеського морського порту пришвартувався величезний зерновоз. Він доставив для наших підприємств 66 тис. тонн канадської пшениці.

Отже ми вводимо в дію потужний резерв головного командування: загальний обсяг контрактів на поставку продовольчого зерна для Держрезерву сягає мільйона тонн! Так що, шановний товаришу ветеране, можу Вам доповісти, як на фронті: «Наше дело правое, победа будет за нами!»

Запитання: «На жаль, я і як журналістка, і як споживачка продуктів аж ніяк не можу поділити Вашого оптимізму. Можна наводити яскраві цифри, показники, але ж ринок неспростовно свідчить, що ціни невпинно йдуть угору... Хіба це не доказ того, що в Україні відбувається продовольча криза?»

М.Ф. Песоцький: «Я взагалі вважаю, що в нашій країні не було продовольчої кризи, це моя особиста точка зору. Що ж до вартості хлібопродуктів, то у всьому світі існує природне коливання цін, головною причиною якого є природні фактори. У всій Євразії неврожай, але якщо на території Європи ціни на хлібопродукти піднялися на 40%, то в Україні - на 10-15%. За останні 100 років таких масштабних зернових неврожаїв не було. Цього року хлібороби Канади і США мали дуже добрі ужинки. Отже, країна, яка має відкриту економіку, а Україна саме така, не опиниться серед голодуючих. До того ж у нас досить добрий урожай насіння соняшнику, ми виходимо в лідери по виробництву олії, досить високий рівень виробництва цукру. Якщо ми сьогодні говоримо про складнощі з продовольством в Україні, то слід зважити на те, що в порівнянні з іншими країнами (наприклад, Румунією, де загинув увесь врожай) ми зараз знаходимось в не найгіршому положенні.

Тим більше, що саме для того і існує Держрезерв, щоб пом'якшувати, компенсувати подібні ускладнення. І ми свою функцію намагаємося виконувати якнайповніше. Якщо європейські країни, зазвичай, мають двадцятиденний запас резервів, то Україна вже в листопаді мала двохмісячний запас. У 2004 роцi, зокрема, до травня, ми будемо мати чотирьохмісячний запас. Крім того, в приватному секторі існує теж певна кількість запасів. Масштаби державних закупівель - оце і є найкращий доказ того, що український уряд своїми рішучими діями відвів від нашої країни загрозу продовольчої кризи. Раніше Держрезерв ніколи не мав бюджетних коштів на закупівлю зерна. За підтримки Президента, Верховної Ради, Уряду нам виділили достатнє бюджетне фінансування, завдяки чому ми в 2,3 рази перевищуємо план закупівель: масла вершкового в 6 разів більше, ніж у минулому році; в 3 рази більше закуплено зернових на середину листопада. М'яса також закуплено в З рази більше, і на даний час продовжується закупівля. При тому що є старі запаси цукру, ми ще придбали дуже серйозну кількість.

Ми, вперше в історії Держрезерву України та й СРСР, закуповуємо всі види зернових культур, щоб забезпечити ринок крупами і завантажити виробництво. Скажімо, в Керчі є комбінат хлібопродуктів, який закуповує рис-сирець і виробляє крупу. Налагоджено виробництво - а це, відповідно, і робочі місця, і вища зарплата.

Держрезерв може закуповувати зерно великими партіями. Єдина проблема при закупівлі в тому, що Україна не має досвіду в галузі імпортування зерна, адже практично весь час працювала на експорт. А це досить складна процедура, тому терміни поставки розтягуються».

Запитання: «Я дивилася передачу «Саме той», де Ви виступали. І склалося враження, що Ви, Миколо Федоровичу, дійсно, саме той, хто в змозі виправити становище. Але як же так зробити, щоб захистити хоча б хліб наш насущний і від стихій, і від недбалих людей? Розкажіть, якщо, звичайно, це не державна таємниця...»

М.Ф. Песоцький: «Я дуже вдячний за оцінку, а ще більше за запитання. Так, продовольча, економічна безпека держави - це занадто важлива проблема, щоб вона залежала від якихось суб'єктивних факторів. Тут повинна діяти чітка, науково обгрунтована і невмолима система. Запас хліба, найнеобхідніших продуктів та матеріалів повинен бути справді недоторканим. Щоб жодна зернина не була втрачена чи розкрадена. Саме така мета і покладена до основи нової концепції державного матеріального резерву, яку ми втілюємо зараз у життя.

Державною таємницею є не загальна інформація про матеріальні запаси, а окремі узагальнені дані. На наших об'єктах зберігаються не тільки продукти, але й срібло, нікель, молібден, шини, ножі, скальпелі, ліки, є запаси практично всього, що необхідне для життєдіяльності в різноманітних екстремальних умовах, від яких не застрахований ніхто.

Зрозуміло, що ніяка з країн у світі не має повністю прозорої системи державного резерву. Якщо наш комітет буде надмірно відкритий у своїй діяльності, то це може наносити шкоду народному господарству, економічній стабільності. Держрезерв створений саме для того, щоб забезпечити державну безпеку, яка в кожній країні ставиться на перший план. Певна частина інформації має бути закритою. Але це ні в якій мірі не заважає нашому відомству, як і всьому нинішньому уряду, працювати під гаслом «Відкритість, дієвість, результативність». Одне з свідоцтв того - наша нинішня зустріч.

Запитання: «Ми з чоловіком маємо свій маленький бізнес, мініпекарню. І ми зацікавлені, щоб борошно було якомога дешевшим - тоді і наші вироби будуть людям по кишені. Так от, я чула, нібито Держрезерв пропонує борошно за реальні ціни, а наша тутешня влада цього не допускає. Що це виходить: влада за народ, чи за спекулянтів, що на народі наживаються?»

М.Ф. Песоцький: «Уже в самому вашому запитанні міститься доказ того, що і у Вас особисто, і у Держкомрезерву абсолютно однакова мета. Нам треба забезпечити реальні ціни на продовольчі товари, щоб вони були по кишені пересічному громадянину. На відміну від хліботорговців, які прагнуть отримати за зерно і борошно якомога більші прибутки. Це закон ринку. Він хоче бути вільним, але при цьому може перетворитися на дикий ринок і нанести невиправної шкоди народу і державі. Отже, його треба регулювати, тримати ціни загнузданими, причому робити це не адміністративними заборонами, а економічними засобами.

Варто випустити на цей ринок достатню кількість дешевого борошна, і ціни, мов дресировані звірі, перестануть кусатися. Комбінати хлібопродуктів, хлібні бази Держрезерву роблять таку інтервенцію. Шукачі великих прибутків намагаються нам перешкодити. Кого в цій ситуації повинна підтримати місцева влада? На чию сторону стати? Звісно, на сторону держави і народу. Це, якщо хочете, дуже показовий тест для оцінки, чого насправді вартий той чи інший державний службовець.

Хочу нагадати конкретний приклад того, як наша система може з допомогою не адміністративних, а суто економічних важелів впливати на ціновий баланс продовольчого ринку. Коли кілька місяців тому ціна на цукор почала рости, Держрезерв виставив на продаж велику партію цього продукту і, як наслідок, ціни зменшились. А на порозі зими, якраз у період великої пропозиції цукру, для того, щоб утримати цукрове виробництво «на плаву», ми провели тендер по закупівлі цукру, внаслідок чого ціни знову ж стабілізувалися. Отже, наша діяльність полягає ще й у тому, щоб регулювати ринкові ціни.

Але ж повернемося до питання про проблеми забезпечення сировиною Вашого міні-бізнесу. Ви можете закуповувати бороно, подаючи документи на конкурси, які проводяться щотижня. ДАК «Укрресурси», та ДП «Укррезерв», проводять конкурси з реалізації продукції, яка перебувала на збереженні в Держрезерві.

Запитання: «У наших газетах не так давно писали про прикрий випадок, коли на зберігання, якщо не помиляюся, саме на підприємство Держрезерву потрапила партія неякісних консервів. Зрозуміло, що жоден з продуктів не може лежати вічно, як писав Михайло Булгаков, продуктів другої чи третьої свіжості не буває. Наскільки враховується це у Вашій роботі?»

М.Ф. Песоцький:

«Боротьба за високу якість товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються в Держрезерві, починається вже під час їх придбання. Під час проведення тендерів потенційні продавці показують у своїх пропозиціях не лише кількість і ціну, але і якісні дані. І в кого менша ціна і вищі якісні показники, у тих ми і купуємо продукцію. Від показника залежить і успіх при зберіганні запасів. Є визначені терміни для всіх продуктових і промислових товарів. Наприклад, м'ясо ми закуповуємо до Держрезерву - здебільшого яловичину, адже вона зберігається 18 місяців, свинина ж тільки півроку. Ці стандарти були розроблені ще за часів Радянського Союзу. У Москві був, та і зараз є, інститут зберігання. На жаль, в Україні немає такої наукової установи.

Першим кроком на посаді, яку я зараз обіймаю, було створення інспекції по якості. До квітня 2003 р. ця проблема в Держкомрезерві взагалі не піднімалась, не було навіть структурного підрозділу, який би визначав якість продуктової та продовольчої групи товарів, що закладалась до державного резерву.

Ця інспекція покликана виконувати і контролюючу функцію, аби позбутися фактів розбазарювання державних коштів. Адже відомі випадки, коли в минулому до Держрезерву надходила продукція з назвою «вершкове масло», яка відповідала цій назві лише ціною, а за складом не «дотягувала» навіть до маргарину. Для того, щоб визначити на сучасному рівні якість тих чи інших продуктів, слід звернутися до наукових розробок, лабораторних досліджень. На даний час в Держкомрезерві методологічна і нормативна база визначення якості залишається ще та, що була створена за радянських часів і суттєво відстає від сучасного рівня. Якби ми пішли шляхом створення свого інституту якості (лабораторії, наукової бази і т.ін.) знадобилися б великі кошти та багато часу. А нам потрібно вже зараз отримувати кваліфіковані висновки. Для того, щоб виправити ситуацію, ми звернулися по додатковий, і чи не найголовніший рівень контролю за якістю закупівель, до найкваліфікованішого і найозброєнішого в цьому відношенні відомства - Держспоживстандарту України. І, на щастя, зустріли повне розуміння і підтримку. Завдяки угоді про співпрацю, до трьох-чотирьохступеневого контролю, що існує в системі Держрезерву, додається сучасна науково-лабораторна база, висококваліфіковані фахівці, які найкращим чином підготовлені до захисту державних стандартів якості і прав споживачів. Отже, є всі підстави сподіватися, що робота системи Держрезерву в Новому році отримає новий, незрівнянно вищий якісний рівень. А це - одна із важливих засад підвищення якості життя нашого народу».

Ресурси Держави, № 1 (2), 2004 р.





13.08.2018
Кем быть?
24.08.2017
КЕМ БЫТЬ?
 
Copyright © 2004-2005
Н.Ф. Песоцкий
Разработка © Reklama.LG.UA
Система © Sanitarium
Главная   ¤   Общественная деятельность
Выступления и интервью   ¤   Статьи   ¤   Книги
Открытый разговор   ¤   Ссылки
META - Украина. Украинская поисковая система